Михайлівська цілина
Миха́йлівська цілина́ — степовий природний заповідник, розташований на заході Лебединського району Сумської області, на північний захід від села Жовтневого. Створений у 1928 році, площа — 202 гектари. До 2009 року був філією Українського державного степового природного заповідника; указом президента України від 11 грудня 2009 року виокремлений у заповідник, зі збільшенням площі до 882,9 га. Охороняється єдина в Україні цінна ділянка лучного степу в лісостеповій зоні. Експертна рада Сумської області визначила сім чудес природи Сумщини і одним з них стала «Михайлівська цілина». Рослинний світРослинний покрив цілини схожий з рослинністю південних степів. У його складі головне місце займають різнотравно-тирсові і різнотравно-типчаково-тирсові угрупування, які головним чином зростають в південно-східній і східній частинах заповідника. Але в Михайлівському степу також є рослинність, характерна для північних степів. Наприклад, лише тут зростають дзвоники і різні вологолюбні рослини. Тут мало ковили перистої, натомість багато широколистих злаків — стоколос безостий, пирій, куничник та інших рослин, не властивих степам півдня. Всього тут зареєстровано 493 видів рослин. На Михайлівській цілині трапляються рідкісні рослини: дельфіній клиноподібний, астрагал, голубчик боровий, брандушка, ковила та інші. Є в степу і звичні для Україниромашка, волошка, льон. На території Михайлівського степу є озерця, болота, які під час злив заповнюються водою. Тваринний світЗавдяки заповідному режиму за півстоліття створилися умови і для збагачення фауни. Трапляються лось, кабан і навіть вовк. Останнім часом усе частіше з'являються сарни («дикі кози»). Постійними мешканцями є заєць сірий і лисиця руда. Дуже багато дрібних гризунів і птахів. Про створення заповідникаЗгідно з Указом Президента України Віктора Ющенка № 1035, Кабінет Міністрів України повинен:
Стан охорони біорізноманіттяУказ Президента України про створення на базі філії Українського степового заповідника самостійного заповідника «Михайлівська цілина» та розширення його території не виконується. Однією з головних проблем, пов'язаних з охороною біорізноманіття даного заповідника є необґрунтоване широкомасштабне, до 80% території, сінокосіння, яке здійснюється в червні — на початку липня, під час гніздування птахів і вирощування ними потомства, а також за участю важкої техніки, що є порушенням закону. Сіно продається місцевим жителям. По суті заповідник перетворено на звичайний сінокос. Влітку в заповіднику незаконно виставляється пасіка. Територія заповідника практично не охороняється, влітку в заповідник заходять численні екскурсанти, рвуть квіти[1]. У 1975 р. на території заповідника незаконно було споруджено ставок. |
Меню сайту
Пошук
Календар
Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |