Карадазький природний заповідник
Категорія МСОП — Ia (Заповідник суворого режиму)
Краєвид Карадагу
44°56′10″ пн. ш. 35°14′00″ сх. д.
Розташування:	Крим, Україна
Найближче місто:	Феодосія, Коктебель
Площа:	28,74 км²
Заснований:	9 серпня 1979
Керуюча організація:	НАН України
Розташування заповідника на мапі Криму

 

Карада́зький приро́дний запові́дник — заповідник, розташований у південно-східній частині Кримського півострова за 36 км на південний захід від Феодосії між Отузькою (на південному заході) іКоктебельською (на північному сході) долинами, між населеними пунктами Коктебель, Щебетовка, Курортне.

Історія

Був створений з ініціативи Академії наук Української РСР на базі Карадазької наукової станції імені Т. І. В'яземського 9 серпня 1979 року. Площа заповідника — 2874 га, у тому числі 809 га акваторіїЧорного моря. Директор заповідника Морозова Алла Леонтіївна, кандидат біологічних наук. Юридична адреса 98188, АРК, Феодосія, с. Курортне, вул. Науки, 24.

У 1997 році заповіднику надано статус юридичної особи. З 2001 року рослинно-тваринний комплекс Карадазького природного заповідника та фонд стародруків (XVII–XIX століть) бібліотеки заповідника визнано національним надбанням України. Заповідник входить до переліку територій, що є важливими для збереження різноманітності птахів. З 2004 року «Аквально-скельний комплекс Карадагу» занесений доРамсарського переліку водно-болотних угідь міжнародного значення.

Природні умови

За фізико-географічним районуванням територія заповідника відноситься до Кримського гірсько-лісового краю Кримської гірської ландшафтної країни, а рослинність згідно з геоботанічним районуванням — до Гірськокримського округу Гірськокримської підпровінції Євксинської провінції Середземноморської лісової області.

Ландшафт заповідника особливо вражає своєю незвичайністю і самобутністю. У заповіднику охороняється єдиний у Європі масив юрського періоду з типовими рисами вулканічної діяльності, до якого підходять степи рівнинного Криму. ВулканКарадаг (Чорна гора) є природним музеєм мінералів — сердоліку, халцедону, кришталю, аметисту, агату, опалу,яшми, різної форми і відтінків. Найвища вершина — гора Свята (577 м). Неоднорідні за походженням, і за віком гірські хребти: Береговий, Сюрю-Кая, Балали-Кая, Легенер, Ікилмак-Кая. З них найбільш цікавий хребет Береговий, який є надводним фрагментом гігантського масиву вулканічного походження. Основна частина цього масиву сьогодні розташовується на дні Чорного моря. Південна частина Берегового хребта прямовисно обривається в море, створюючи протягом 8 кілометрів звивисту берегову лінію, порізаний невеликими мальовничими бухтами з прозорою водою (Карадазька, Розбійницька, Блакитна, Прикордонна) і гротами (Шайтан, Ревіння). Величні скелі фантастичного вигляду (Іван-Розбійник, Золоті ворота, Маяк, Парус, Слон) завершують незвичайну природну картину.

Клімат Карадагу є перехідним від субсередземноморського до степового, помірно теплого, сухого, характерного для степової частини Криму. Середня температура лютого дорівнює +1,5 °C, липня — +23,8 °C при абсолютному максимумі +40 °C і мінімумі −24 °C. Період із сніговим покровом у прибережній зоні триває в середньому 21 день, а в горах — до 65 днів. Температура води в морі змінюється від 5 до 22 °C.

 

Золоті або Чортові Ворота

Біота

Заповідник є однією з територій найвищої пріоритетності для збереженнябіорізноманіття в Криму. Значення заповідника в збереженні флори(близько 3000 видів) і фауни (близько 5300 видів) величезне, адже на Карадазі можна зустріти половину кримських видів флори і фауни, які внесено до Червоної книги України, серед яких — релікти дольодовикової природи. Третина всіх кримських ендеміків живе на Карадазі.

Флора

У заповіднику 859 видів водоростей, 313 — лишайників, 76 — мохів, 380 — грибів. З 1175 видів вищих судинних рослин заповідника (46 % кримської флори) велика кількість ендемічних рослин (52, з яких 24 включено до різних охоронних переліків) і рідкісних та зникаючих рослин (118). Серед них є карадазькі ендеміки — еремур Юнге, глід Пояркової тощо. 29 видів карадазької флори внесено до Європейського Червоного, 19 — до Міжнародного Червоного списку. 40 % площі заповідника займають ліси, що складаються з граба, ясена, сосни, дуба. Унікальними в заповіднику є карадазькі орхідеї, вісім видів ковили степової, шоломниця східна, житняк понтійський.

 

Скеля Іван-Розбійник

Фауна

Не менш різноманітним є і тваринний світ Карадагу. Загальна кількість видів зареєстрованих тут тварин становить 5300 видів. Серед них 146 видівмолюсків, 196 — ракоподібних, 500 — павукоподібних, 3000 — комах. Тут відмічено мешкання 402 видів хордових тварин, серед яких: 7 видів асцидій, 114 видів риб, 4 — земноводних, 9 — плазунів, 231 — птахів та 35 —ссавців. На території заповідника мешкають 30 ендемічних видів тварин, 30 видів, занесених до Європейського червоного списку, 130 видів, занесених до Червоної книги України та 168 видів, що підлягають особливій охороні згідно з Бернською конвенцією. Фауна представлена 3375 видами комах(тільки метеликів 1659 видів). Список тварин кожен рік поповнюється за рахунок нових знахідок. Кількість морських тварин акваторії заповідника — 943 види.

Стан охорони біорізноманіття

У Карадазькому заповіднику тривалий час діяло Положення про заповідник, що незаконно дозволяло заповіднику займатися маркетинговими послугами, послугами зв'язку, громадським харчуванням, торгово-посередницькою діяльністю, проведенням операцій із цінними паперами. Після звернення Київського еколого-культурного центру доГенеральної прокуратури України, ці незаконні пункти було вилучено з Положення про заповідник. Адміністрація заповідника в перебігу багатьох років незаконно займалася організацією морських екскурсій для відпочиваючих по заповідній акваторії, що є грубим порушенням закону.

Крім усього іншого, екскурсії по морю супроводжувалися купанням, ловом риби, гучною музикою, відвідуванням берегів і печер заповідника, що вкрай негативно відбивалося на стані мешкаючих у скелях і гротах кажанів,. чубатих бакланів, балобанів і сапсанів. У 2013 р., за наполяганням Генеральної прокуратури України, ліміти на катання екскурсантів по заповідній акваторії було скасовано. У заповіднику є велика кількість літніх будиночків, які незаконно використовуються для організації відпочинку сторонніх осіб.

У 2013 р. Національна академія наук України висунула заповідник на нагородження Дипломом Ради Європи за «відмінну» роботу заповідника з охорони біорізноманіття, проте громадські екологічні організації виступили з протестом, і заповідник цю високу нагороду не отримав^[1]. У серпні 2013 р. Радою Міністрів АР Крим було прийнято розпорядження про будівництво кар'єру поблизу заповідника, проте після протестів громадськості його було скасовано^[1].