Рівненський природний заповідник
Категорія МСОП — Ia (Заповідник суворого режиму)
51°23′07″ пн. ш. 26°51′04″ сх. д.
Розташування:	Україна Рівненська область
Найближче місто:	Сарни
Площа:	42288,7 га
Заснований:	14 серпня 2003
Керуюча організація:	Міністерство охорони навколишнього природного середовища України
Рівненський природний   заповідник

Рі́вненський приро́дний запові́дник — другий за розміром заповідник в Україні. Розташований на півночі Рівненської області, в межах Володимирецького, Дубровицького, Сарненського та Рокитнівського районів.

Історія

Заповідник був створений згідно з Указом Президента України від 3 квітня 1999 року № 356 на площі 47 046,8 га, проте згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2003 року № 1271^[2] заповіднику було передано у постійне користування земельну ділянку площею лише 42 288,7 га. Заповідник створено з метою збереження у природному стані типових та унікальних природних комплексів українського Полісся.​

Клімат

Клімат району розташування заповідника порівняно вологий і теплий. Сума річних опадів становить 550–600 мм, період активної вегетації 150–155 днів. Це зона достатнього зволоження з середньою температурою липня +18,5 °C, січня −5,5 °C і середньорічною температурою +6—7°С.

Геоморфологія

За геоморфологічними умовами це низовина, кристалічний фундамент якої залягає на глибині до 200 м і перекритий льодовиковими, водно-льодовиковими та алювіальнимивідкладами. Серед чотирьох ділянок заповідника морена виявлена лише на Білоозерській. Ґрунти всіх чотирьох ділянок — переважно торфи.

Рослинність

У рослинному покриві території заповідника переважають ліси (48,3%) і болота (48,0%). Серед лісів основні площі займають соснові ліси. На багатьох ділянках у деревостані є значна участь берези, проте березово-соснові ліси в соснових масивах трапляються розсіяно. На локальних площах сформувались листяні ліси з участю граба та місцями дуба. Зовсім незначні площі займають ліси формації вільхи чорної.

Болотна рослинність заповідника є дуже своєрідною. В її складі переважають мезотрофні (перехідні) болота, в меншій мірі оліготрофні (верхові). Болота цих двох класів формацій, на яких розвинений сфагновий покрив, становлять близько 80 % всіх боліт заповідника. Евтрофні (низинні) болота займають 10—15 % площ боліт заповідника (решту становлять болота проміжної за живленням групи — олігомезотрофні та еумезотрофні).

 

Росичка (Старосільське лісництво)

У флорі Рівненського природного заповідника рідкісні рослини дослідниками розподілено на три основні групи:

• види, які занесені до Червоної книги України: швейхцерія болотна, росичка середня, росичка англійська, лікаподіелла заплавна, хамарбія болотна, коручка болотна, пальчатокорінник м'ясочервоний, шолудивник королівський, ситник бульбистий, верба чорнична, хамедафна чашкова, журавлина дрібноплода, діфазіаструм Зейлера;
• рідкісні види: осока дводомна, осока тонкокореневищна, осока торфова, верба лапландська;
• види, мало поширені в Українському Поліссі: журавлина болотна, осока багнова, лісовий вид толокнянки звичайної.

Тваринний світ

Фауна заповідника представлена типовими для Полісся комплексами тварин. Загалом фауна хребетних заповідника нараховує 221 вид тварин. Фауна заповідника потребує подальшого вивчення.

Ссавці

Тут мешкає 26 видів ссавців, найчисленнішою групою серед яких є гризуни. Поширені також хижаки — лисиця звичайна, вовк, єнотоподібний собака, ласка, горностай та інші. На особливу увагу заслуговує рись, що трапляється на ділянці Переброди.

Птахи

Із 165 видів представлених тут птахів переважають види деревно-чагарникового комплексу. Характерною є наявність північних, тайгових видів — тетерука, орябка, зрідка —глухаря. На болотах гніздяться журавель сірий, кульон великий. Дуже характерним є лісовий кулик — слуква, який в інших районах Полісся трапляється рідко. На озерах Біле та Сомине мешкає лебідь-шипун, у глухих хвойних лісах, що межують з болотами, — лелека чорний. Досить поширені хижі птахи — боривітер звичайний, підсоколик великий, кібчик,лунь очеретяний, канюк звичайний, яструби. Виявлено гнізда дуже рідкіного для териорії України підорлика великого та орлана-білохвоста. Із рідкісних совиних на території заповідника гніздиться сова бородата, пугач.

Плазуни та земноводні

На території заповідника нараховується 7 видів плазунів та 8 видів земноводних. Тут поширені гадюка, вуж звичайний, мідянка, веретільниця ламка, ящірки живородна та прудка,черепаха болотна, тритон гребінчастий.

Риби

Риби у водоймах заповідника представлені 15 видами. В озері Біле мешкає вугор, сом та інші типові для Полісся види.

Червона книга

До Червоної книги України занесено 25 місцевих видів тварин: із ссавців — кутора мала, заєць білий, норка європейська, борсук, видра річкова, горностай, рись звичайна, зубр; із птахів — підорлик малий, підорлик великий, орлан-білохвіст, скопа, сапсан, змієїд, глухар, журавель сірий, пугач, сова бородата, лелека чорний, сорокопуд сірий, жовна зелена,очеретянка прудка й інші. До Європейського червоного списку відноситься 7 видів, серед них, крім «чевонокнижних», тут відмічено вовка, вовчка ліщинового, деркача. В межах заповідника мешкають представники 124 видів тварин, що підлягають особливій охороні згідно з Бернською конвенцією, 15 видів, віднесених до «червоного» списку Міжнародного союзу охорони природи (МСОП), 29 видів вважаються регіонально рідкісними.

Стан охорони біорізноманіття

Положення про Рівненський заповідник незаконно дозволяло вести в заповіднику торгівлю, будівництво, сільське господарство, регулювати чисельність видів тварин. Після звернення громадських екологічних організацій в Мінприроди України, дані пункти було вилучено з Положення. У грудні 2011 р. при затриманні браконьєрів два представники служби охорони заповідника були поранені браконьєрами.У липні 2011 р. сином колишнього Президента України В. Януковича планувалося провести через територію заповідника автомобільні змагання, однак, після протестів громадськості ці плани було скасовано.

З причини відсутності засобів водного транспорту заповідник не контролює дотримання заповідного режиму на озері Біле, де відбувається масова рибалка, купання, катання на човнах, катамаранах, проводяться змагання з плавання та рибної ловлі^[3]. У заповіднику ведуться значні вибіркові та суцільні санітарні рубки, що негативно впливають на охорону комах, кажанів і птахів, що гніздяться в сухостійни