Заповідники України

Історія нас вчить, що мудрість будь-якого народу проявляється в тому,як зберігаються природні умови, його існування та використовуютьсяресурси, добробут сучасних і майбутніх поколінь.

Питання охорони життєвого середовища та раціонального його використання,збереження й збагачення природних ресурсів з кожним роком все більше й більше турбує людство.

В останні роки бурхливий розвиток промисловості й сільського господарства, будівництво нових та розбудова існуючих міст і селищ, розширення мережі залізничних й автомобільних шляхів, ліній електропередачі, нафто- і газопроводів, зарегулювання стоку Дніпра та більшості середніх і малих Річок, осушення боліт Полісся й зрошення величезних площ на Півдні України призвели до істотних змін ландшафтів, дикої Флори і фауни. 70% природних ландшафтів України змінено господарською діяльністю людини, що загострило проблему охорони природи і раціонального природокористування.

До утворення самостійної Української держави в СРСР було видано багато документів природоохоронного змісту. Проте в умовах монополізму й диктату центру та союзних міністерств відомств законодавчі природоохоронні акти не давали позитивного результату.

У 1990 р. Верховна Рада України прийняла постанову «Про екологічну обстановку в країні та заходи по її докорінному поліпшенню», яка передбачає комплексну програму оздоровлення екологічної обстановки і поліпшення природокористування в Україні.

У червні 1992 р. Верховна Рада прийняла закон «Про природно-заповідний фонд України». Природно-заповідний фонд становлять ділянки суходолу і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність. Вони виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генетичного фонду тваринного і рослинного світу (тобто усієї сукупності видів, створених протягом еволюції), а також спостереження й контроль за природним середовищем. Природно-заповідний фонд України налічує 5,4 тис. територій та об'єктів і займає 2% її території.

До цього фонду належать:
1) природні території та об'єкти – природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища; 2) штучно створені об'єкти – ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Природні заповідники – це природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, покликані зберігати в природному стані типові або виняткові для даної ландшафтної зони природні комплекси з усією сукупністю їх компонентів, вивчати природні процеси і явища, що відбуваються в них, розробляти наукові засади охорони навколишнього природного середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки. Ділянки землі та водного простору, що належать до заповідників, вилучаються з господарського використання.

Заповідник – вища форма охорони природних територій, природна лабораторія, де ведуться комплексні наукові дослідження. Заповідники є в кожному великому природному комплексі:

• у зоні мішаних лісів – Поліський на півночі Житомирської області. Охороняється ландшафт мішаних лісів;
• у Лісостепу – Канівський (Черкаська область), Медобори (Тернопільська область), Розточчя (Львівська область), Подільські Товтри (Хмельницька область). Охороняються ландшафти лісостепової зони;
• у Степу – Асканія-Нова  і Чорноморський (Херсонська область), Дніпровсько-Орільський (Дніпропетровська область), Луганський (включає відділи: Стрільцівський Степ, Провальський Степ, Станично-Луганський відділ – усі в Луганській області), Український степовий (Михайлівська цілина в Сумській області, Xомутівський степ у Донецькій області, Кам'яні могили в Запорізькій області), Єланецький степ (Миколаївська область), Дунайські Плавні (Одеська область). Об'єктами охорони є степові ландшафти;
• у Карпатах – Карпатський, Горгани, Вижнецький, Синевир. Зберігають рідкісні, майже не ушкоджені гірські екосистеми лісового, субальпійського та альпійського поясів;
• у Криму – Кримський, Ялтинський, Карадазький, Мис Мартьян. Охороняється рідкісна рослинність середземноморського типу.