Розточчя
«Розто́ччя» — природний заповідник у Яворівському районі Львівської області. Створений у 1984 році з метою збереження та наукового вивчення унікальних ландшафтів Українського Розточчя. Площа 2 084,5 га. Протяжність території з півночі на південь — 8 км, із заходу на схід — 12 км. ІсторіяПриродний заповідник «Розточчя» було створено постановою Ради Міністрів УРСР від 5 жовтня 1984 року № 403 на базі державного заказника місцевого значення «Страдчанський ліс», створеного 1974 року, та заповідного урочища «Королева гора» (1978). Територія заповідника складається з двох ділянок — Верещицького і Ставчанського лісництв. Контора заповідника розташована біля смт Івано-Франкове, в кварталі 42 Ставчанського лісництва, на відстані 35 км від районного центру м. Яворова та 25 км від обласного центру — м. Львова. На півночі (Ставчанська ділянка) та сході (Верещинська ділянка) заповідник межує з Яворівським національним природним парком. Природні умовиСучасний рельєф Розточчя складається з горбистих пасом і горбів. Абсолютна висота окремих горбів становить 380–390 м, найбільша — 395 м (Середній Горб), відносна висота над дном долини — 60 м. Обриси пасом і горбів заокруглені. Найвищою відміткою заповідника є гора Гострий Горб (350 м). Територія заповідника представлена трьома грядовими підвищеннями. По її межах протікають річки Верещиця та її притокаСтавчанка, на яких розташований каскад штучних водоймищ (ставів), найбільшим з яких є Янівський став площею 207 га (біля смт Івано-Франкове). Безпосередньо на території заповідника протікає нижній відтинок каналізованого русла р. Ставчанки, завдовжки 650–700 м, та обвідне русло Верещиці, завдовжки 3,4 км навколо північно-східного берега Янівського ставу. По крайньому південно-східному відрізку вододільної лінії гряди Розточчя проходить Головний європейський вододіл, який на цій ділянці розмежовує басейни Балтійського (Вісла) та Чорного (Дністер) морів. Рельєф Розточчя зумовлює шляхи перенесення повітряних мас: тут переважають вітри західного і південно-західного напрямків. Це спричинює часте надходження вологих мас з Балтики, що, у свою чергу, призводить до високої вологості повітря і значної кількості опадів (673 мм за рік), максимум яких припадає на літній період. Середньорічна температура повітря становить +7,6 °C, січня — −3 °C і липня — +17,5 °C. Тривалість вегетаційного періоду в районі заповідника становить 212 днів, зима — м'яка, з частими відлигами. БіотаФлораОсобливістю рослинності заповідника є те, що тут перекриваються ареали більшості основних євразійських видів дерев і чагарників. На долю лісових масивів припадає 92 %, а на лучну, болотну і прибережно-водну рослинність лише 8 %. Серед лісів переважають широколистяні (букові, дубові, грабово-дубові) та хвойно-широколистяні. Меншу площу займають хвойні ліси. Тут зростають високопродуктивні сосново-букові ліси, що поширюються на територію України з Центральної Європи тільки на Розточчі і східніше на її рівнинній частині не зустрічаються. Великий інтерес становлять унікальні природні угруповання з участю льодовикових реліктів — берези низької, верби лапландської тощо. Розташування Розточчя на стику 3 флористичних областей — Карпат, Полісся та Поділля — зумовило високу насиченість території різними за походженням та віком видами рослин: ялиці білої, ялівцю звичайного (північно-східна межа поширення); вільхи сірої, фіалки білої (північна); бука лісового, рясту порожнистого (південно-східна) та багна болотного, верби мирзолистої, журавлини болотної (південна). У заповіднику налічується 885 видів судинних рослин, 212 — мохоподібних, 65 — лишайників, 20 — синьо-зелених водоростей. До Червоної книги України занесено 28 видів судинних рослин. ФаунаУ заповіднику зареєстровано 43 види ссавців, 169 — птахів, 17 — земноводних і плазунів, 16 — риб. До Червоної книги України занесено 17 видів тварин. Серед ссавців поширені сарна європейська, заєць сірий, кабан дикий, лисиця, куниця лісова, тхір темний, ласка, горностай, іноді трапляються олені — благородний і плямистий,лось, вовк. Зрідка трапляється найменша пташка України — корольок жовтоголовий, одним з найцікавіших птахів у період міграції є баклан великий. Стан охорони біорізноманіття1 листопада 2010 року міністр освіти України Д. Табачник видав наказ № 1032, яким заповідник позбавлявся юридичного статусу, що було порушенням закону. По суті, йшлося про ліквідацію заповідника. Дві громадські екологічні організації — Київський еколого-культурний центр і Екоправо-Київ подали в суд на Міністерство освіти України і виграли суд. Незаконний наказ був скасований. Істотним чинником, який негативно впливає на охорону біорізноманіття, є санітарні та інші рубки лісу, які проводяться в заповіднику в досить великих об'ємах. Так, в 2013 році рубки велися на террріторіі 66,8 га. На території заповідника є дача колишнього секретаря Львівського обкому компартії України, яка становить потенційну загрозу заповідному режиму. Негативний вплив на охорону біорізноманіття завдають також і літні практики студентів Національного лісотехнічного університету України в кількості близько 500 осіб. Рекреаційно-освітня роботаОзеро Янівський став відоме як місце відпочинку під час перельотів та зимівлі багатьох видів птахів. У заповіднику також функціонує Музей природи Розточчя, проводиться активна еколого-освітня робота з молоддю, влаштовуються тематичні екскурсії екологічними стежками для відвідувачів. |
Меню сайту
Пошук
Календар
Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |